пятница, 18 июля 2014 г.

Офіційне звернення прес-служби кредитної спілки «Кредитна спілка військовослужбовців України» до Генеральної прокуратури України відносно справи Нагорського Олександра Йосиповича

Шановний Віталій Григорович!
30 липня 2010 року прокуратурою Оболонського району м. Києва було винесено постанову про арешт голови правління кредитної спілки  «Кредитна спілка військовослужбовців України» Нагорського Олександра Йосиповича 0.12.1967 року народження за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 2 ст. 366 КК України. 


ОБСТАВИНИ СПРАВИ
КС «КСВУ» співробітничало із Міністерством  оборони України згідно з договором про спільну діяльність між департаментом капітального будівництва Міноборони та КС «КСВУ».
В листі виконуючого обов’язки директора департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України Зубко Ю.Г.  від 07.10.2010 року №227/2/1258 отриманого 21.01.2011 за вх..№33  зазначено, що згідно з опрацьованою пропозицією щодо співпраці з КС КСВУ в особі Нагорського О.Й., підготовлено проект Постанови Кабінету Міністрів України щодо забезпечення безквартирних військовослужбовців житлом. 2008 року Нагорський Олександр Йосипович на підтримку Вашої передвиборчої програми розробив «Програму першочергових заходів, спрямованих на стабілізацію фінансово-економічної ситуації в Україні та розвиток іпотечного кредитування військовослужбовців під державні гарантії без додаткових витрат бюджетних коштів», спрямовану на будівництво житла для військовослужбовців за позабюджетні кошти.

Пілотним проектом реалізації цієї програми стало будівництво житлового комплексу по вул. Дегтяренка, 22, що в м. Києві.
Гроші, отримані кредитною спілкою «КСВУ» від фізичних осіб для будівництва, були в повному обсязі переведені на розрахункові рахунки АТЗТ «ДВК» для виконання будівних робіт. Згідно з рішенням спостережної ради КС «КСВУ», право залучення коштів та відчуження інвестиційних квадратних метрів в повному обсязі було передано АТЗТ «ДВК» та затверджено загальними зборами КС «КСВУ» в установленому законом порядку. Свою частку в АТЗТ «ДВК» згідно з українським законодавством Нагорський О.Й. передав у розпорядження громадським організаціям.

Означеними коштами розпоряджалися голова правління АТЗТ «ДВК» Тищенко Андрій Борисович та його заступник Пащенко Олена Миколаївна. Проте в результаті махінацій означені кошти опинилися на закордонних приватних рахунках керівництва АТЗТ «ДВК» та наближених до них осіб. Це спричинило повне зупинення будівництва, яке досі не поновлено.

Керівництво КС «КСВУ» неодноразово в усній та письмовій форми вимагало від АТЗТ «ДВК» звіту про витрачені кошти, втім жодної відповіді із наданням документації не було отримано. Крім того, керівництво АТЗТ «ДВК» систематично не сплачувало податки в державну скарбницю та в бюджет міста та Оболонського району, про що свідчать відповідні позови з боку КМДА проти цієї компанії. Сума податкової заборгованості АТЗТ «ДВК» становить 10 (десять) млн. гривень.
На сьогоднішній день уставний фонд АТЗТ «ДВК» становить усього три гривні. Це весь рівень відповідальності перед інвесторами. Нині відбуваються процеси свідомого банкрутства компанії та її перепродажу третім особам, а також продаж офісу по вул. Суворова, 19а, де фактично  знаходилися КС «КСВУ», КС «Маяк» та АТЗТ «ДВК». Все це ймовірно робиться з метою уникнути відповідальності перед Нагорським О.Й. як співзасновником, перед інвесторами, вкладниками обох кредитних спілок.
Загальна сума збитків, завдана злочинними діями керівництва АТЗТ «ДВК» державі та фізичним особам-інвесторам становить понад 56 (п’ятдесят шість) мільйонів гривень.
З метою приховування розкрадання, керівництво АТЗТ «ДВК» почало тиснути на Нагорського Олександра Йосиповича шляхом відкриття на нього кримінальних справ. Протягом 2009-2010 років на О. Нагорського було заведено шість кримінальних справ. Останню кримінальну справу №50-5546  було заведено у 2009 році прокуратурою м. Києва та в порушення підслідності було передано для розслідування до Оболонської прокуратури м. Києва. Цим кроком рейдери намагалися перешкодити початку будівництва ЖК «Дегтяренка, 22».
19 липня 2010 року О. Нагорський рішенням правління КС КСВУ замінив забудовника ЖК «Дегтяренка, 22». На початку серпня 2010 мала відбутися спільна колегія Мінрегіоналбуду, КМДА та КС «КСВУ» щодо виділення 19 млн. гривень для продовження будівництва ЖК «Дегтяренко, 22». Для АТЗТ «ДВК» це означало перевірку КРУ та викриття фінансових махінацій. З метою унеможливити відкриття кримінальних справ відносно керівництва АТЗТ «ДВК», голова правління АТЗТ «ДВК» Андрій Борисович Тищенко вступив у злочинну змову із співробітниками прокуратури Оболонської районної прокуратури: прокурором району Олегом Андрущенко, його заступником (керівником слідчої групи) Дмитром Сисоєвим, старшим слідчим прокуратури Андрієм Мілевським та слідчим В’ячеславом Плахотником.
В результаті цієї злочинної змови 3 серпня 2010 року Олександра Йосиповича Нагорського було заарештовано та звинувачено в порушенні ч. 2 ст. 209, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.
Вже майже два з половиною роки вони перебувають в Київському слідчому ізоляторі №13. 1 місяць із них — без продовження санкції.
МОТИВИ
Тиском на Олександра Нагорського через кримінальну справу замовники кримінальної справи мали на меті вирішити наступні задачі:
1) Не допустити викриття розтрати посадовими особами АТЗТ «ДВК» коштів, призначених для будівництва ЖК «Дегтяренка, 22»;  2) Не виплачувати особисту заборгованість як приватних осіб перед КС «КСВУ» та КС «Маяк» на суму понад сім мільйонів гривень; 3) Продати третім особам недобудований будівельний майданчик ЖК «Дегтяренка, 22» з метою не тільки приховати сліди своїх злочинів, а за рахунок нової будівельної афери отримати додатковий прибуток.
ЗАМОВНИКИ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Правління АТЗТ «ДВК», окремі співробітники цієї організації, а також члени їхніх родин та найближче оточення — Тищенко А.Б., Пащенко С.А., Чупров В.В., Петрук В.М., Маркелов В.В. та інші є найбільшими боржниками КС «Маяк» по кредитам. Загальна сума їхньої кредитної заборгованості складає понад 7 (сім) мільйонів гривень. Автентичність їхніх підписів на кредитних договорах доведена експертизою. Також до замовників можна віднести нинішнє керівництво КС «Маяк», яке має дружні відносини із керівництвом АТЗТ «ДВК». Восени 2010 року нинішній голова правління КС «Маяк» Лубяніченко Олександр Борисович вступив у злочинну змову із Тугай Ольгою Олександрівною, Головою правління КС «Київський кредитний альянс». Разом вони підробили та сфальсифікували акт ревізії КС «Маяк». Згідно із Статутом КС «Маяк» ревізію має проводити тільки ревізійна комісія, що уповноважена загальними зборами. Проте в даному випадку до цього долучилися сторонні особи, яки виконували замовлення з фабрикування кримінальної справи.
ПОРУШЕННЯ СПІВРОБІТНИКІВ ОБОЛОНСЬКОЇ ПРОКУРАТУРИ М. КИЄВА
З моменту арешту слідство велося заангажовано, з суттєвими порушеннями норм Конвенції прав та свобод  людини, Конституції України, норм Кримінального та Кримінально-процесуального  кодексів. Досудове слідство проведено з грубим порушенням ст. 22 КПК України, якою передбачено: «…слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Слідчий не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого».
О.Й. Нагорського було заарештовано не за звинуваченнями відносно його безпосереднього місця роботи – КС «КСВУ», а за місцем його громадської діяльності — КС «Маяк».
1) Тиск на свідків, знайомих та близьких Нагорського Олександра Йосиповича із погрозами підкинути наркотичні речовини у разі відмови надавати свідчення проти нього.
2) Порушено підслідність. КС «КСВУ», КС «Маяк», АТЗТ «ДВК» де-факто та де-юре знаходилися за адресою м. Київ, вул. Суворова, 19а (Печерський район). Отже, всі угоди укладалися там. Ймовірні злочини мали вчинятися також там. Яким чином чому справу було скеровано до Оболонської районної прокуратури м. Києва лишаться загадкою та ознакою договірних відносин.
3) Слідчо-оперативною групою вилучалися з державних органів докази та документи по заборгованості АТЗТ «ДВК» перед КС «КСВУ». За час слідства посадовими особами Оболонської прокуратури було знищено звітність КС «КСВУ», формувалися постанови про нібито відмивання коштів Нагорським О.Й. та Капелюшною Т.В. З КРУ було вилучено оригінали актів перевірки КС «КСВУ» та КС «Маяк», якими зафіксовано відсутність порушень з боку правління спілок та кредитну заборгованість замовників кримінальної справи.
4) Затриманим погрожували смертю в СІЗО т а змушували переписати свої майно на третіх осіб.
5) В межах цієї кримінальної справи Нагорському О.Й. 12.11.2010 пред’явлено  обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України. Тобто, слідчий робить висновок про те, що Нагорський О.Й. організував вчинення цих злочинів за попередньою змовою з Капелюшною Т.В. і П’янзовим С.В. Цією постановою Мілевський А.П. фактично «легалізував» порушення 2010/07/30 кримінальної справи відносно неслужбової особи Нагорського О.Й. у злочинах (ст. 191, 366 КК України), в яких суб’єктом таких злочинів може бути лише службова особа, що може свідчити про упередженість Мілевського А.П. у прийнятті рішень в межах кримінальної справи № 50-5546.
6) Слідча група під час «допитів» замовників кримінальної справи та їхніх спільників не задумувалася над тим, чого освічені посадовці начебто підписували папери не читаючи та начебто отримуючи погрози від О.Нагорського жодного разу не звернулися до правоохоронних структур.
7) Кримінальну справу №550-5546 було скеровано до Оболонського суду в порушення ст. 218 КПК від 1961 року. Заарештований О.Й. Нагорський не ознайомився із матеріалами кримінальної справи в повному обсязі.
8) Відбувся факт незаконного тримання двох особи під арештом протягом місяця. В період з 30.04.2011 р. по 26.05.2011 р. Нагорського О.Й. та Капелюшну Т.В. незаконно тримали під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13. 27.01.2011 року суддею Апеляційного суду м. Києва було прийнято рішення про продовження строку тримання під вартою Нагорського О.Й. та Капелюшної Т.В.  до 30.04.2011 р. Відповідно до ст. 29 Конституції України – ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленими законом. Відповідно до ст. 14 КПК України – ніхто не може бути заарештований інакше як на підставі судового рішення. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом або судовим вироком. Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про прокуратуру» - прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.
Після 30.04.2011 р. (закінчення строку тримання під вартою), в подальшому строк не був продовжений судом, проте всупереч вказаним нормам закону, Нагорського О.Й. та Капелюшну Т.В. продовжували тримати у слідчому ізоляторі №13.
Начальником СІЗО №13 двічі (26.04.2011 р. та 27.04.2011 р. було повідомлено прокурора Оболонського району Андрущенко О.О. та Голову Оболонського районного суду Мамонтову І.Ю. про закінчення строку тримання під вартою Нагорського О.Й. та Капелюшної Т.В. Проте, прокуратурою Оболонського району та Оболонським районним судом не було вжито жодних заходів щодо продовження строку тримання під вартою вищевказаних осіб або ж звільнення їх з-під варти. Своїми діями суддя Місечко М.М. порушив ст. 29, п. 3 ч.2  ст. 44, ст.. 121, Конституції України, ст.ст. 364, 367, 371, 372, 374 КК України ч. 3 ст.. 146, 156  КПК України, ст.ст. 3, 5, 6, 7 Конвенції про захист  прав та основних свобод  людини.
Тільки 26.05.2012 року суддя Оболонського районного суду Місечко М.М. прийняв до провадження КС 50-55456.
9) Злочинна змова слідчої групи КС 50-5546  з Тищенком А.Б. підтверджується наступними фактами. У 2012 році Оболонським РВВС відносно Тищенка А.Б. було відкрито кримінальну справу №55-1749 за ч. 5 ст.190 за розкрадання грошей інвесторів та КС «КСВУ» — власне за цим звинуваченням було заарештовано Нагорського О.Й. Слідством встановлено факти відмивання Тищенком А.Б. інвестиційних грошей на закордонних рахунках, проте означена кримінальна справа була закрита слідчим Оболонської прокуратури Ю. Кривобоком, який брав участь в арешті Нагорського О.Й. та був у складі слідчої групи КС 50-5546. За словами свідків, коли оболонська міліція прийшла проводити арешт Тищенка А.Б., він скористався своїм правом телефонного дзвінка та подзвонив не адвокату, а своїм друзям в Оболонській прокуратурі. З санкції прокурора Оболонського району м. Києва справу було терміново переведено до підслідності прокуратури, скасовано запобіжний захід, та, згодом, закриту саму кримінальну справу в частині А.Б. Тищенка. Зауважу, що на той час Тищенко А.Б.  відбував умовний термін покарання, оскільки 2011 року його було засуджено.
10) Для забезпечення мотиваційної частини подання про продовження терміну тримання під вартою, члени слідчої групи скоїли службове підроблення, а саме в незаконний спосіб вилучили всі данні щодо реєстрації місця проживання Нагорського О.Й.  для того, щоб представити його особою без певного місця проживання.
З метою приховання порушень слідчо-оперативної групи, за попередньою згодою із співробітниками (!), КС 50-5546 було скеровано до Оболонського районного суду м. Києва.
ПОРУШЕННЯ СУДДІ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ М.М. МІСЕЧКА
1) Суд не зважив на порушення слідчою групою ст. 218 КПК та підслідності кримінальної справи.
2) В судовому процесі по КС № 50-5546 системно порушується ст. 261, 263, 303, 304,  КПК України щодо рівності прав сторін в судовому процесі: обвинуваченому Нагорському О.Й. та його захисникові відмовляють в допиті свідків, перешкоджають встановленню істини через відмову поставити питання свідкам. Відводи та клопотання захисту та самого обвинувачуваного принципово не задовольняються. Певний час захист та обвинувачуваних взагалі не попереджали про те, яких свідків викликають до суду. Крім того, нами зафіксовано факт, коли від імені судді Місечка М.М, телефонувала його помічниця до свідка К. і просила його не приходити до суду на допит й взагалі за 63 ст. Конституції України взагалі відмовитися від надання свідчень.
3) В судовому процесі по КС № 50-5546 системно порушується ст. 262, а саме постійно під час допиту особливо важливих свідків та замовників кримінальної справи О. Нагорського видаляли з зали суду. 13.03.2012 суддя Місечко М.М. вчинив спробу провести допит прямого замовника КС 50-5546 А. Тищенка за відсутності в залі суду обвинувачуваних. На цей день суддя навмисно не зробив заявку на доставку О. Нагорського та Т. Капелюшної до суду. Подібні спроби вчиняються по сьогоднішній день.
4) В порушення ст. 263 КПК та  ст. 374 КК суддя Місечко М.М. постійно відхиляє відводи та не зазначає мотиваційну частину відмови. Також він системно відмовляє захисту у наданні технічного запису.
5) В порушення ст. 263 КПК та  ст. 374 КК суддя Місечко М.М. постійно відмовляє в заміні запобіжного заходу Втім, коли його змусили дотримуватися процедури шляхом системних скарг до ВККС Украйни (тільки мною їх було подано 18 (!), в мотиваційній частині суддя Місечко М.М. звинуватив Нагорського О.Й. в злочинах, які ще не скоєно, а саме у вбивстві третього обвинувачуваного по справі С. П’янзова.  Сам пан С. П’янзов жодних скарг щодо будь-яких погроз не заявляв. Крім того, не дослідивши матеріали справи суддя Місечко М.М. чомусь упевнений, що Нагорский О.Й. буде продовжувати злочинну діяльність (яка не доведена!) попри те, що де-юре О. Нагорський – безробітний: з посади Голови правління КС «КСВУ» на час проведення слідства його усунено, спостережна рада КС «Маяк» працює у новому складі. Жодних факторів для злочинної діяльності відсутні.
6) На сьогоднішній день судове слідство не дослідило й половини матеріалів кримінальної справи, не призначено та не проведено необхідних експертиз, додатково не допитано важливих свідків, проте суддя Оболонського районного суду м. Києва Місечко М.М. не приховує свого наміру винести обвинувальний вирок.
7) 8.01.2013 року Олександра Нагорського в порушення його права на захист було видалено з зали судових засідань до закінчення судового розгляду. Фактично -  до винесення вироку. Сьогодні, 8 січня 2013 року суддя Микола Місечко фактично прирік людину, провина якої об’єктивно не доведена, на обвинувальний вирок. Суддя Микола Місечко довів всьому світові, що Україна – не демократична держава із верховенством права, а корумпована країна, в якій правоохоронні органи обслуговують нечистоплотних бізнесменів.
КИЇВСЬКИЙ СЛІДЧИЙ ІЗОЛЯТОР №13
Протягом 2010-2012 рр. на території Київського слідчого ізолятору №13 вчинено кілька спроб вбивства О.Й. Нагорського. Кілька разів погрози оголошувалися під час судових розслідувань. Проте жоден замах не було розслідувано навіть тоді, коли О.Й. Нагорський вказував на конкретних замовників.
Із вступом в дію норм нового КПК адміністрація Київського слідчого ізолятору фактично заблокувала пересилку заяв про злочин та скарг Олександра Нагорського на дії слідчої групи по КС 50-5546 та скарги на дії судді Місечка М.М, до відповідних структур.
Під час перебування в СІЗО О.Й. Нагорський захворів на важкі хвороби, які вимагають термінового лікування. У конвоюванні Олександра Нагорського до відповідних медичних закладів для обстеження та призначення лікуванні адміністрація СІЗО відмовляє. На мою думку, це відбувається під тиском судді М.М. Місечко, якому не вигідно, щоб викрилися обставини для заміни запобіжного заходу. Ненадання медичної допомоги – це грубе порушення Конвенції прав людини.
За наявності описаних фактів жоден слідчий чи суддя  просто так не візьметься за цю справу, яка містить всі ознаки замовної. Отже ми маємо справу із системними корупційними діяннями та зловживанням службовим становищем співробітниками Оболонської районної прокуратури м. Києва та Оболонського районного суду м. Києва. За принципами колегіальної поруки, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Генеральна прокуратура України протягом двох з половиною років відмовляється реагувати на захисту. З чого напрошується висновок — в ВККС України та ГПУ у замовників КС №50-5546 є свої лобісти.
На підставі вищезазначеного, ст. 29, п. 3 ч.2 ст. 44, ст., ст. 40, 121, Конституції України, ст.ст. 3, 5, 6, 7 Конвенції про захист  прав та основних свобод  людини, статтями 23-25 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», № 2135-XII, ЗУ «Про запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 року N 1506-VI,  ЗУ «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11 червня 2009 року N 1507-VI, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Засад антикорупційної політики» від 8 грудня 2009 р. N 1688-р, Указу Президента України «Про деякі заходи щодо запобігання корупції в судах та правоохоронних органах» від 11 квітня 2008 року за №328/2008, ЗУ «Про Прокуратуру», ч. 5 ст. 214 чинного КПК України,  -
ПРОСИМО:
1. Взяти під свій особистий контроль хід розслідування за викладеними фактами.
2. Вважати означене звернення офіційною заявою про злочин та відкрити кримінальну справу відносно членів слідчої групи, яка розслідувала КС 50-5546 на предмет порушень ст.ст. ч. 3 ст. 146, 254, ч. 3 ст. 364, ч. 3 ст. 371 КК України; відсторонити заступника прокурора Оболонського району м. Києва Сисоєва Д.О., старшого слідчого Оболонської районної прокуратури – Мілевського А.П., слідчого Оболонської районної прокуратури Плахотника В.В., слідчого Оболонської прокуратури Ю. Кривобока від виконання своїх посадових обов’язків на час проведення службової перевірки та в разі виявлення порушень означеними особами відкрити кримінальну справу відповідно до чинного законодавства та внести означену заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідного до чинного КПК.
3. Направити подання до ВККС України, провести перевірку порушень з боку судді Оболонського районного суду М. Місечка та на час проведення перевірки відсторонити його від виконання обов’язків судді.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Популярные статьи